Створення кафедри поклало початок систематичній підготовці наукових та інженерних кадрів в галузі акустики в Україні, а це, в свою чергу, послужило основою створення великої кількості науково-технічних центрів. Перші науково-технічні розробки кафедри поєднували проблеми акустики та радіотехніки, та були пов’язані розробкою приладу для пошуку неметалевих мін. Металеві міни виявлялися виключно радіотехнічними методами та засобами. Основними напрямками підготовки спеціалістів були електроакустика, звукотехніка, акустика приміщень та спеціальних залів.

Засідання кафедри

Перший набір студентів кафедри становив 2 академічні групи, і згодом дипломи інженерів-акустиків отримали 43 випускники. В той час на кафедрі працювали видатні вчені Л.Д. Розенберг, А.А. Харкевич. М.А. Корольова, М.І. Карновський, С.І.Тетельбаум, В.І.Якуб. Були розроблені нові теорії та прилади з прикладної акустики та кінотехніки: теорія сумарної реверберації (Л.Д. Розенберг, 1940 р.); теорія і розрахунок лампових помножувачів частоти; вимірювання коливань швидкості звуконосіїв; фундаментальні роботи із спрямовуючих властивостей складних випромінювачів, звукових лінз, резонаторів та сирен (М.І. Карновський, 1940-1948 рр.); аналізатори спектра та нелінійних спотворень (В.М. Вольф, 1953 р.). Найбільш важливі наукові досягнення співробітників кафедри були опубліковані у відомих монографіях Л.Д. Розенберга «Звукові фокусуючі системи’’ (1949 р.) та А.А. Харкевича «Теорія перетворювачів» (1948 р.), «Нестаціонарні хвильові явища» (1950 р.), «Спектри та аналіз» (1952 р.), «Автоколивання» (1954 р.).

Видатні акустики