Фізики з Швейцарії, Німеччини та Франції виявили, що акустичні хвилі великої амплітуди, що запускаються ультракороткими лазерними імпульсами, можуть динамічно маніпулювати оптичною реакцією напівпровідників. Однією з головних проблем досліджень матеріалознавства є досягнення високої налаштованості оптичних властивостей напівпровідників при кімнатній температурі. Ці властивості регулюються " екситонами ", які є пов'язаними парами негативних електронів і позитивних дірок у напівпровіднику. Екситони набувають дедалі більшого значення в оптоелектроніці, і останні роки спостерігаються сплеск у пошуку параметрів управління - температури, тиску, електричних та магнітних полів, які можуть регулювати екситонні властивості. Однак помірно великі зміни були досягнуті лише в умовах рівноваги та за низьких температур. На сьогоднішній день відсутні значні [...]

Запрошуємо на День відкритих дверей факультету електроніки, який відбудеться онлайн у п’ятницю 27 листопада 2020 року о 12.00. Зустріч відбудеться на платфлормі Zoom за посиланням: https://zoom.us/j/97930167988?pwd=ejV0aUpmSzV3QkVKQnB0Y2FHZUdPdz09 Під час зустрічі ти дізнаєшся: про спеціальності на факультеті; де та ким працюють випускники; про цікаві гуртки та студентське життя на факультеті; та багато-багато іншого)))

Розроблено новий пристрій обробки радіочастот, яке дозволяє більш ефективно управляти інформацією, відкриваючи двері для нового покоління обробки сигналів на мікрочіпах. Один з ключів до технології - уповільнення передачі інформації. Нова система, описана у випуску журналу Nature Communications від 5 березня, об'єднує фотони і фонони - електромагнітну енергію і енергію звуку - для виконання складних завдань обробки сигналів, використовуючи властивості низькошвидкісних акустичних хвиль. В цьому випадку звукові хвилі в мільйон разів вище за частотою, ніж все, що може почути людина. Протягом десятиліть дослідники вивчали способи скоротити технології обробки сигналів шляхом кодування інформації на світло. Використовуючи схеми, які управляють фотонами, а не електронами, [...]

Дослідники з Єльського університету знайшли спосіб зробити це - змусити звук текти в одному напрямку - в рамках фундаментальної технології, яка присутня в усьому: від мобільних телефонів до детекторів гравітаційних хвиль. Більш того, дослідники використовували ту ж ідею, щоб контролювати потік тепла в одному напрямку. Відкриття пропонує нові можливості для поліпшення електронних пристроїв, в яких використовуються акустичні резонатори. Результати, отримані в лабораторії Джека Харріса з Єльського університету, опубліковані 4 квітня в онлайн-випуску журналу Nature. «Це експеримент, в якому ми прокладаємо односторонній шлях для звукових хвиль», - сказав Харріс, професор фізики Єльського університету. «Зокрема, у нас є два акустичних резонатора. [...]

Спільні дослідження Лондонського університету Королеви Марії, Кембриджського університету і Інституту фізики високих тисків в Троїцьку відкрили максимально можливу швидкість звуку. Результат - близько 36 км в секунду - приблизно в два рази швидше, ніж швидкість звуку в алмазі, самому твердому відомому матеріалі в світі. Хвилі, такі як звукові або світлові хвилі, - це збудження, які переміщують енергію з одного місця в інше. Звукові хвилі можуть проходити через різні середовища, такі як повітря або вода, і рухатися з різною швидкістю в залежності від того, через що вони проходять. Наприклад, вони рухаються через тверді тіла набагато швидше, ніж через рідини або [...]