Початок розвитку акустики на Україні треба віднести до появи звукового кіно і створення 1930 року в зв’язку з цим Київського інституту кінематографії, який в 1935 році був перейменований в Київський інститут кіноінженерів (КІКІ). В цьому інституті в 1936 році було створено кафедру «Акустики і радіотехніки», яка зіграла значну роль в розвитку акустики в Україні та започаткувала професійну підготовку фахівців у цій галузі.

Засновником і першим завідувачем кафедри (1936-1938 рр.) був видатний вчений, професор Лазар Давидович Розенберг, який перейшов працювати в КІКІ з Київської кіностудії. Його спадкоємцем став професор Марк Ілліч Карновський, що керував кафедрою понад сорок років (1939-1981 рр.). З 1981 по 1987 року завідувачем був доктор фізико-математичних наук І.М. Гранкін, потім кафедру очолив професор Віталій Семенович Дідковський. З лютого 2020 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Сергій Анатолійович Найда.

Починаючи з 1956 р., кафедра підготувала понад 4000 спеціалістів з гідроакустики та ультразвукової техніки, а за весь час свого існування — близько 10000 інженерів-акустиків. При цьому було створено базу для розвитку наукових досліджень в різних галузях прикладної акустики. Серед випускників кафедри академіки російської і зарубіжних академій наук, більше 70 докторів і кандидатів наук., 10 лауреатів Державних премій СРСР та України.

Кафедра пишається своїми випускниками. Це лауреати Державних премій СРСР: Бурау Юрій Володимирович (двічі), Алещенко Олег Михайлович, Клименок Микола Григорович, Москаленко Олександр Сергійович.

Лауреати Державної премії України: Бондаренко Ю.К., Овсяник В.П., Мороз Б.С., Писаренко О.М., Лейко О.Г. Серед випускників кафедри академік РАН Акулічєв Віктор Анатолійович, доктори наук: Алещенко О.М., Вовк І.В., Геранін В.О., Горбань І.І., Калюжний О.Я., Красний Л.Г., Лейко О.Г., Марченко Б.Г., Маципура В.Т., Мороз Б.С., Овсяник В.П., Петрищев О.М., Прокопенко Г.І., Розорінов Г.М., Пєшков В.П.

Створення кафедри поклало початок систематичній підготовці наукових та інженерних кадрів в галузі акустики в Україні, а це, в свою чергу, послужило основою створення великої кількості науково-технічних центрів. Перші науково-технічні розробки кафедри поєднували проблеми акустики та радіотехніки, та були пов’язані розробкою приладу для пошуку неметалевих мін. Металеві міни виявлялися виключно радіотехнічними методами та засобами. Основними напрямками підготовки спеціалістів були електроакустика, звукотехніка, акустика приміщень та спеціальних залів.

Засідання кафедри

Перший набір студентів кафедри становив 2 академічні групи, і згодом дипломи інженерів-акустиків отримали 43 випускники. В той час на кафедрі працювали видатні вчені Л.Д. Розенберг, А.А. Харкевич. М.А. Корольова, М.І. Карновський, С.І.Тетельбаум, В.І.Якуб. Були розроблені нові теорії та прилади з прикладної акустики та кінотехніки: теорія сумарної реверберації (Л.Д. Розенберг, 1940 р.); теорія і розрахунок лампових помножувачів частоти; вимірювання коливань швидкості звуконосіїв; фундаментальні роботи із спрямовуючих властивостей складних випромінювачів, звукових лінз, резонаторів та сирен (М.І. Карновський, 1940-1948 рр.); аналізатори спектра та нелінійних спотворень (В.М. Вольф, 1953 р.). Найбільш важливі наукові досягнення співробітників кафедри були опубліковані у відомих монографіях Л.Д. Розенберга «Звукові фокусуючі системи’’ (1949 р.) та А.А. Харкевича «Теорія перетворювачів» (1948 р.), «Нестаціонарні хвильові явища» (1950 р.), «Спектри та аналіз» (1952 р.), «Автоколивання» (1954 р.).

Видатні акустики

На другому етапі розвитку кафедри були досягнуті вагомі результати в галузі статистичної гідроакустики, просторово-часової обробки простих і гідролокаційних сигналів, дослідження методів гідролокації та шумопеленгування в широкому частотному діапазоні, дослідження гідроакустичних полів зі змішаними граничними умовами, дослідження методів синтезу антен, вивчення можливостей активної компенсації вібрації і шумів рухомих об’єктів, дослідження питань класифікації в гідроакустиці. На кафедрі, одній із перших в СРСР, було налагоджено введення і обробку реальних гідроакустичних сигналів на ПВМ (ПВМ «Раздан-2» — 1969 р.).

Другий період життєдіяльності кафедри характеризується швидким нарощуванням її науково-технічного потенціалу. Основою цього стала плідна співпраця з кафедрою радіоприймальних обладнань. Ця кафедра, керована проф. М.Ф. Волернером, була першою з проведення гідроакустичних НДР в КПІ. Кафедрами сумісно було виконано декілька великих науково-дослідних робіт в для ВМФ СРСР (1959-1962 рр.). Виконання цих НДР включало в себе виготовлення діючого гідроакустичного стенду і проведення натурних експериментів. В цілому ці роботи були спрямовані на теоретичне та експериментальне обґрунтування методів та розробку засобів підвищення дальності дії активних та пасивних засобів визначення надводних та підводних об’єктів.

Кафедра

Проблемна лабораторія

Четвертий етап розвитку кафедри почався з 1988 року, коли кафедру очолив проф. В.С. Дідковський, спеціаліст в області теорії коливань пружних систем.

Після того, як Україна стала незалежною державою, відбулися деякі зміни в напрямках діяльності кафедри, пов’язані, в першу чергу, с інтересами молодої суверенної держави та розвитком її народного господарства. Оскільки морські кордони України обмежувалися Чорним морем, гідроакустичне спрямування вже не викликало такого інтересу в традиційних замовників. Тому, продовжуючи підготовку спеціалістів в області гідроакустики та ультразвукової техніки, кафедра відкрила набір на нову спеціальність „Акустичні медичні прилади та апарати” (1991 р.).

Цю спеціальність було створено для того, щоб допомогти вітчизняній медичній промисловості вирішувати проблеми розробки, проектування та експлуатації медичних приладів та систем, що працюють на акустичних принципах, найбільш безпечних для людського організму. Це було особливо актуально для населення України, яке значною мірою постраждало від Чорнобильської аварії.

Навчальні плани підготовки спеціалістів в галузі медичної акустики відповідають міжнародним стандартам. Студенти опановують, крім традиційних дисциплін, анатомію, фізіологію, біофізику, рентгенівські діагностичні системи, комп’ютерну томографію та інші предмети медичного профілю, які необхідні для розробки та експлуатації складної медичної апаратури. Навчальну практику студенти проходять у відомих медичних закладах України: Інституті нейрохірургії, Республіканському діагностичному центрі, Інституті отоларингології, Науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії, СКБ діагностичної апаратури та ін.

Співробітники кафедри

Науково-педагогічний колектив кафедри працює над дослідженням і розробкою ультразвукових терапевтичних приладів, розвитком методів обчислення акустичних полів в багатошарових тканинах, алгоритмів діагностики патологій в тканинах, дослідженням ефективності і розробкою пристроїв низькочастотних вібрацій для стимуляції відновлення біопроцесів в людському організмі. З 1997 р. ця спеціальність одержала нову назву „Медичні акустичні та біоакустичні прилади та апарати” зі спеціалізаціями: „Акустичні прилади терапії та хірургії”‘, „Акустика біосистем”,  „Системи  та  прилади  акустичної діагностики”.   До  спеціальності  „Акустичні   прилади  та  системи” додалися   спеціалізації:   „Прилади   морських   досліджень”,   „Ультразвукова  техніка  та  технологія”,   „Акустичне обладнання студій та приміщень”, „Акустичні системи моніторигну”.

На четвертому етапі розвитку співробітниками кафедри написані нові монографії, підручники та навчальні посібники.

У 2001 році при підтримці Міністерства культури і мистецтв України на кафедрі були створені спеціалізації “Комп’ютерна обробка музики та мови” і “Театрально-концертні акустичні технології”. Швидкий розвиток цифрових засобів обробки звуку в медіа-технологіях і шоу-бізнесі, де спеціальна інженерно-технічна та акустична підготовка відіграє з кожним роком все більшу роль, привертає особливу увагу абітурієнтів.

Останні десятиліття на кафедру прийшли викладачі – випускники кафедри:  А.Б. Ананьєв,  М.А. Миронов, С.О. Козерук, А.М. Продеус, О.Г. Лейко, В.П. Овсяник, О.В. Коржик, які працювали в промисловості, С.А.Найда, та випускники кафедри О.І. Дрозденко, К.С. Дрозденко, О.В. Гармаш, О.В. Богданов, В.С. Берегун.

До наукових напрямків, що отримали розвиток на кафедрі у останні роки слід віднести:

• Дослідження випромінювання, поширення і дифракції звукових хвиль, а також акустичних антен і випромінювачів (проф. Лейко О.Г., проф. Маципура В.Т., Коржик О.В.).
• Розробка принципів і методів математичного моделювання динамічних процесів в пружних тілах з ускладненими властивостями (п’єзоелектрики, феромагнетики та ін.) для розрахунку і проектування ультразвукових перетворювачів (проф. Дідковський В.С., доц. Петрищев О.М.).
• Розробка теорії, розрахунку та проектування широкосмугових п’єзоелектричних перетворювачів для медицини (проф. Дідковський В.С., доц. Найда С.А.).
• Дослідження в галузі біоакустичних технологій та акустики слуху (проф. Лейко О.Г., доц. Найда С.А.).
• Розробка методів та принципів  проектування  приміщень складної геометричної форми, з метою створення в них акустичними та електроакустичними засобами комфортних умов для прослуховування мовних та музичних програм (проф. Дідковський В.С., доц. Луньова С.А., доц. Беркута В.Г.).
• Комп’ютерна обробка музики і мови та розпізнавання мовних сигналів (доц. Ананьєв А.Б., доц. Продеус А.М., ас. Ананьєва К.А.).
• Розробка методів та принципів проектування ультразвукових дефектоскопічних приладів (доц. Беркута В.Г., доц. Петрищев О.М.).
• Дослідження імовірнісних характеристик акустичних флуктуаційних сигналів та розробка методів і засобів їх статистичної обробки (доц. Красильніков О.І., ас. Гармаш О.В., ас. Дрозденко О.І., ас. Дрозденко К.С., ас. Берегун В.С.).
• Дослідження  електромагнітної сумісності електроакустичної апаратури  по  колах електроживлення (доц. Родіонова М.В.).
• Акустична екологія та фізіологічна акустика (проф. Дідковський В.С., доц. Луньова С.А., доц. Коржик О.В.).

Видавничу діяльність кафедри на цьому етапі відзначено появою учбово-наукових розробок: “Волновые задачи отражения и прохождения звука”(Дідковський В.С., Мацапура В.Т., Обозненко І.Л., 1989), “Введение в алгебраическую теорию кодов, которые контролируют ошибки”(Геранин В.О., Пілінський В.В., 1989), “Подавление электромагнитных помех в цепях электропитания” (Векслер Г.С., Недочетов В.С., Пілінський В.В., Родіонова М.В., Темніков В.О., 1990), “Проектирование ограждающих конструкций с оптимальными звуко- и виброизоляционными свойствами” (Дідковський В.С., Карачун В.В., Заборов В.І, 1991), “Методы расчета динамических систем” (Карачун В.В., Дідковський В.С., 1992), “Енергозабезпечення електронної апаратури” (Пілінський В.В., Родіонова М.В.,Рибін О.І., Геранін В.О., Демура В.А., 1994), “Основы динамики ограждающих конструкций” (Карачун В.В., Дідковський В.С., 1995), “Шум і вібрація” (Дідковський В.С., Маркелов П.О., 1995), перший на кафедрі підручник “Теоретичні основи акустики” (Грінченко В.Т., Дідковський В.С., Маципура В.Т., 1998), “Экспертные системы в медицине” (Продеус А.М, Захрабова Е.Н), “П’єзоелектричні перетворювачі медичних ультразвукових сканерів” (Дідковський В.С., Найда С.А., 1999), “Подводные акустические антенны” (Лейко О.Г., Шамарін Ю.Е., Ткаченко В.П., 2000), “Основи архітектурної та фізіологічної акустики” (Дідковський В.С., Луньова С.А., 2001), “Ключові питання цифрової обробки зображень ” (Волкович Н.Л., Геранін В.О., Колокольцев Ф.В., Лященоко Д.С., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Путілов Ю.В., Рущицький Я.Я., Хотяїнцев С.М., 2001), “Рекурсивні та цифрові фільтри (розрахунок та синтез структурних схем, розрахунок похибок квантування)” (Геранін В.О., Єрмоленко П.А., Макаренко В.В., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Пілінський В.В., Розорінов С.М., Хотяїнцев С.М., 2001), “Вибрані задачі імовірнісного часо-частотного аналізу інформаційних систем” (Геранін В.О., Ляшенко Д.С., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Рибальський О.В., Хотяїнцев С.М.), “Парціальне кодування та декодування Вітербі в електронних інформаційних системах” (Геранін В.О., Макаренко В.В., Мевшин Ю.В., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Путілов Ю.В., Хотяїнцев С.М., 2001), “Технология акустических антенн”(Шамарін Ю.Е., Лейко О.Г., Шамарін А.Ю., Ткаченко В.П., 2001), “Основи акустичної екології” (Дідковський В.С., Акименко В.Я., Запорожець О.І., Савін В.Г., Токарев В.І., 2002), “Практикум з технічної акустики” (Дідковський В.С., Лейко О.Г., Савін В.Г., Лункова С.А., Мацапура В.Т., Найда С.А., Беркута В.Г., Безимянний Ю.Г., Бабаєв О.А., 2003), “Введение в нелинейную динамику” (В.Т. Гринченко, В.Т. Мацапура, А.А. Снарський, 2005), “Ультразвукова дефектоскопія” (В.Г.Беркута, С.М. Валевич, 2006), “Електроакустичні п’єзокерамічні перетворювачі (розрахунок, проектування, конструювання)” (Дідковський В.С., Лейко О.Г., Савін В.Г., 2006), «Матлаб для акустиков, а также для всех, кто собирается создавать и обрабатывать различного рода сигналы» (Ананьев А.Б., Ананьева Е.А., Путилова А.Ю., 2007), «Основи акустики» (Грінченко В.Т., Вовк І.В., Маципура В.Т., 2007), «Элементы музыкальной акустики» (Ананьев А.Б., 2008), «Акустическая экспертиза каналов речевой коммуникации» (Дидковский В.С., Дидковская М.В., Продеус А.Н., 2008), «Фізична акустика» (Дідковський В.С., Найда С.А., Овсяник В.П., 2009).

З 1996 р. науковці кафедри В.С. Дідковський, Б.І. Шоцький, В.Б. Галаненко, М.А. Миронов почали роботи з покращання акустичних характеристик приміщень Верховної Ради України. За останні 12 років виконані акустичні проекти з облаштування залів засідань Кабінету Міністрів України, залів Конституційного суду України, залів та приміщень Адміністрації Президента України, залу засідань КМДА, глядацької зали Київського театру російської драми ім.. Лесі Українки, концертний зал Сумської філармонії та багато інших об’єктів.

За виконання проектів акустичного та електроакустичного облаштування залів КМДА проф. В.С. Дідковський, доценти В.Г. Беркута і С.А. Луньова отримали подяку Київського міського Голови та цінні подарунки. За плідну наукову діяльність завідуючий кафедрою проф. В.С. Дідковський отримав Грамоту Голови Верховної Ради України. В 1998 р. завідувача кафедри проф. В.С. Дідковського удостоєно звання „Заслужений працівник освіти України”. Указом Президента України від 30 листопада 2009 р. №980/2009 професору Дідковського В.С. та професору кафедри Лейко О.Г. присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2009 року. Лауреати Державної премії України: Бондаренко Ю.К., Овсяник В.П., Мороз Б.С., Писаренко О.М., Лейко О.Г. Серед випускників кафедри академік РАН Акулічєв Віктор Анатолійович, доктори наук: Алещенко О.М., Вовк І.В., Геранін В.О., Горбань І.І., Калюжний О.Я., Красний Л.Г., Лейко О.Г., Марченко Б.Г., Маципура В.Т., Мороз Б.С., Найда С.А., Овсяник В.П., Петрищев О.М., Прокопенко Г.І., Розорінов Г.М., Пєшков В.П.

Одержаний та узагальнений досвід при розв’язанні складних завдань електроакустики спільно з проблемами архітектурної акустики дозволили колективу кафедри створити навчальний план з підготовки майбутніх спеціалістів в галузі акустичного обладнання приміщень різного цільового призначення, в тому числі музичних центрів і студій.

Таким чином, кафедра докладає всіх зусиль, щоб у наш складний час підтримувати традиції науково-технічних та науково-методичних досліджень, а також сприяти розвитку напрямків теоретичної та прикладної акустики.

Четвертий етап розвитку кафедри почався з 1988 року, коли кафедру очолив проф. В.С. Дідковський, спеціаліст в області теорії коливань пружних систем.

Після того, як Україна стала незалежною державою, відбулися деякі зміни в напрямках діяльності кафедри, пов’язані, в першу чергу, с інтересами молодої суверенної держави та розвитком її народного господарства. Оскільки морські кордони України обмежувалися Чорним морем, гідроакустичне спрямування вже не викликало такого інтересу в традиційних замовників. Тому, продовжуючи підготовку спеціалістів в області гідроакустики та ультразвукової техніки, кафедра відкрила набір на нову спеціальність „Акустичні медичні прилади та апарати” (1991 р.).

Цю спеціальність було створено для того, щоб допомогти вітчизняній медичній промисловості вирішувати проблеми розробки, проектування та експлуатації медичних приладів та систем, що працюють на акустичних принципах, найбільш безпечних для людського організму. Це було особливо актуально для населення України, яке значною мірою постраждало від Чорнобильської аварії.

Навчальні плани підготовки спеціалістів в галузі медичної акустики відповідають міжнародним стандартам. Студенти опановують, крім традиційних дисциплін, анатомію, фізіологію, біофізику, рентгенівські діагностичні системи, комп’ютерну томографію та інші предмети медичного профілю, які необхідні для розробки та експлуатації складної медичної апаратури. Навчальну практику студенти проходять у відомих медичних закладах України: Інституті нейрохірургії, Республіканському діагностичному центрі, Інституті отоларингології, Науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії, СКБ діагностичної апаратури та ін.

Науково-педагогічний колектив кафедри працює над дослідженням і розробкою ультразвукових терапевтичних приладів, розвитком методів обчислення акустичних полів в багатошарових тканинах, алгоритмів діагностики патологій в тканинах, дослідженням ефективності і розробкою пристроїв низькочастотних вібрацій для стимуляції відновлення біопроцесів в людському організмі. З 1997 р. ця спеціальність одержала нову назву „Медичні акустичні та біоакустичні прилади та апарати” зі спеціалізаціями: „Акустичні прилади терапії та хірургії”‘, „Акустика біосистем”,  „Системи  та  прилади  акустичної діагностики”.   До  спеціальності  „Акустичні   прилади  та  системи” додалися   спеціалізації:   „Прилади   морських   досліджень”,   „Ультразвукова  техніка  та  технологія”,   „Акустичне обладнання студій та приміщень”, „Акустичні системи моніторигну”.

На четвертому етапі розвитку співробітниками кафедри написані нові монографії, підручники та навчальні посібники.

У 2001 році при підтримці Міністерства культури і мистецтв України на кафедрі були створені спеціалізації “Комп’ютерна обробка музики та мови” і “Театрально-концертні акустичні технології”. Швидкий розвиток цифрових засобів обробки звуку в медіа-технологіях і шоу-бізнесі, де спеціальна інженерно-технічна та акустична підготовка відіграє з кожним роком все більшу роль, привертає особливу увагу абітурієнтів.

Останні десятиліття на кафедру прийшли викладачі – випускники кафедри:  А.Б. Ананьєв,  М.А. Миронов, С.О. Козерук, А.М. Продеус, О.Г. Лейко, В.П. Овсяник, О.В. Коржик, які працювали в промисловості, С.А.Найда, та випускники кафедри О.І. Дрозденко, К.С. Дрозденко, О.В. Гармаш, О.В. Богданов, В.С. Берегун.

До наукових напрямків, що отримали розвиток на кафедрі у останні роки слід віднести:

• Дослідження випромінювання, поширення і дифракції звукових хвиль, а також акустичних антен і випромінювачів (проф. Лейко О.Г., проф. Маципура В.Т., Коржик О.В.).
• Розробка принципів і методів математичного моделювання динамічних процесів в пружних тілах з ускладненими властивостями (п’єзоелектрики, феромагнетики та ін.) для розрахунку і проектування ультразвукових перетворювачів (проф. Дідковський В.С., доц. Петрищев О.М.).
• Розробка теорії, розрахунку та проектування широкосмугових п’єзоелектричних перетворювачів для медицини (проф. Дідковський В.С., доц. Найда С.А.).
• Дослідження в галузі біоакустичних технологій та акустики слуху (проф. Лейко О.Г., доц. Найда С.А.).
• Розробка методів та принципів  проектування  приміщень складної геометричної форми, з метою створення в них акустичними та електроакустичними засобами комфортних умов для прослуховування мовних та музичних програм (проф. Дідковський В.С., доц. Луньова С.А., доц. Беркута В.Г.).
• Комп’ютерна обробка музики і мови та розпізнавання мовних сигналів (доц. Ананьєв А.Б., доц. Продеус А.М., ас. Ананьєва К.А.).
• Розробка методів та принципів проектування ультразвукових дефектоскопічних приладів (доц. Беркута В.Г., доц. Петрищев О.М.).
• Дослідження імовірнісних характеристик акустичних флуктуаційних сигналів та розробка методів і засобів їх статистичної обробки (доц. Красильніков О.І., ас. Гармаш О.В., ас. Дрозденко О.І., ас. Дрозденко К.С., ас. Берегун В.С.).
• Дослідження  електромагнітної сумісності електроакустичної апаратури  по  колах електроживлення (доц. Родіонова М.В.).
• Акустична екологія та фізіологічна акустика (проф. Дідковський В.С., доц. Луньова С.А., доц. Коржик О.В.).

Видавничу діяльність кафедри на цьому етапі відзначено появою учбово-наукових розробок: “Волновые задачи отражения и прохождения звука”(Дідковський В.С., Мацапура В.Т., Обозненко І.Л., 1989), “Введение в алгебраическую теорию кодов, которые контролируют ошибки”(Геранин В.О., Пілінський В.В., 1989), “Подавление электромагнитных помех в цепях электропитания” (Векслер Г.С., Недочетов В.С., Пілінський В.В., Родіонова М.В., Темніков В.О., 1990), “Проектирование ограждающих конструкций с оптимальными звуко- и виброизоляционными свойствами” (Дідковський В.С., Карачун В.В., Заборов В.І, 1991), “Методы расчета динамических систем” (Карачун В.В., Дідковський В.С., 1992), “Енергозабезпечення електронної апаратури” (Пілінський В.В., Родіонова М.В.,Рибін О.І., Геранін В.О., Демура В.А., 1994), “Основы динамики ограждающих конструкций” (Карачун В.В., Дідковський В.С., 1995), “Шум і вібрація” (Дідковський В.С., Маркелов П.О., 1995), перший на кафедрі підручник “Теоретичні основи акустики” (Грінченко В.Т., Дідковський В.С., Маципура В.Т., 1998), “Экспертные системы в медицине” (Продеус А.М, Захрабова Е.Н), “П’єзоелектричні перетворювачі медичних ультразвукових сканерів” (Дідковський В.С., Найда С.А., 1999), “Подводные акустические антенны” (Лейко О.Г., Шамарін Ю.Е., Ткаченко В.П., 2000), “Основи архітектурної та фізіологічної акустики” (Дідковський В.С., Луньова С.А., 2001), “Ключові питання цифрової обробки зображень ” (Волкович Н.Л., Геранін В.О., Колокольцев Ф.В., Лященоко Д.С., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Путілов Ю.В., Рущицький Я.Я., Хотяїнцев С.М., 2001), “Рекурсивні та цифрові фільтри (розрахунок та синтез структурних схем, розрахунок похибок квантування)” (Геранін В.О., Єрмоленко П.А., Макаренко В.В., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Пілінський В.В., Розорінов С.М., Хотяїнцев С.М., 2001), “Вибрані задачі імовірнісного часо-частотного аналізу інформаційних систем” (Геранін В.О., Ляшенко Д.С., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Рибальський О.В., Хотяїнцев С.М.), “Парціальне кодування та декодування Вітербі в електронних інформаційних системах” (Геранін В.О., Макаренко В.В., Мевшин Ю.В., Мовчан Т.В., Писаренко Л.Д., Путілов Ю.В., Хотяїнцев С.М., 2001), “Технология акустических антенн”(Шамарін Ю.Е., Лейко О.Г., Шамарін А.Ю., Ткаченко В.П., 2001), “Основи акустичної екології” (Дідковський В.С., Акименко В.Я., Запорожець О.І., Савін В.Г., Токарев В.І., 2002), “Практикум з технічної акустики” (Дідковський В.С., Лейко О.Г., Савін В.Г., Лункова С.А., Мацапура В.Т., Найда С.А., Беркута В.Г., Безимянний Ю.Г., Бабаєв О.А., 2003), “Введение в нелинейную динамику” (В.Т. Гринченко, В.Т. Мацапура, А.А. Снарський, 2005), “Ультразвукова дефектоскопія” (В.Г.Беркута, С.М. Валевич, 2006), “Електроакустичні п’єзокерамічні перетворювачі (розрахунок, проектування, конструювання)” (Дідковський В.С., Лейко О.Г., Савін В.Г., 2006), «Матлаб для акустиков, а также для всех, кто собирается создавать и обрабатывать различного рода сигналы» (Ананьев А.Б., Ананьева Е.А., Путилова А.Ю., 2007), «Основи акустики» (Грінченко В.Т., Вовк І.В., Маципура В.Т., 2007), «Элементы музыкальной акустики» (Ананьев А.Б., 2008), «Акустическая экспертиза каналов речевой коммуникации» (Дидковский В.С., Дидковская М.В., Продеус А.Н., 2008), «Фізична акустика» (Дідковський В.С., Найда С.А., Овсяник В.П., 2009).

З 1996 р. науковці кафедри В.С. Дідковський, Б.І. Шоцький, В.Б. Галаненко, М.А. Миронов почали роботи з покращання акустичних характеристик приміщень Верховної Ради України. За останні 12 років виконані акустичні проекти з облаштування залів засідань Кабінету Міністрів України, залів Конституційного суду України, залів та приміщень Адміністрації Президента України, залу засідань КМДА, глядацької зали Київського театру російської драми ім.. Лесі Українки, концертний зал Сумської філармонії та багато інших об’єктів.