[:uk]

(закінчив КПІ в 1972 році, гр. ГА-25 кафедри акустики)

Увертюра
Бажання поступити в політехнічний інститут дозріло ще в шкільні роки. Я захоплювався музикою, грав на фортепіано й кларнеті, а потім на саксофоні. У цей час СРСР переживав період «розгинання саксофонів». Всупереч цьому, моя допитливість привела мене до захоплення джазовою музикою. Перша проба сил у шкільному диксиленді ледве не закінчилася виключенням зі школи… Записуюча апаратура, мікрофони, підсилювачі підштовхнули мене на те, щоб я подав документи на електроакустичний факультет. Після успішної здачі вступних іспитів мені наполегливо рекомендували спеціальність «гідроакустика». Настільки наполегливо, що вибору не було.

Рондо
Інтерес до спеціальності виник не одразу. Він з’явився після лекцій, які були прочитані професором Марком Іллічем Карновским, доцентами Н.Г. Гаткіним і Ю.Л. Далецьким. У цей час я почав збирати мою акустичну бібліотеку. Однією з перших книг, що я придбав, була «Підводна акустика» Івана Толстова, що вийшла у видавництві Мир. На базі цієї книги я згодом побудував мою першу комп’ютерну програму з моделювання поширення хвиль у звукових каналах, використовуючи перші малі ЕОМ — Мир-1 і Мир-2. Моя дипломна робота була виконана й захищена в стінах Київського інституту гідроприладів і базувалася на реальному пристрої, що згодом використовувався на гідроакустичних станціях.

Фуга
На мій жаль, еміграція моїх далеких родичів у США не дозволила мені продовжувати роботу в інституті гідроприладів, де практикувався високий рівень таємності. У результаті, знання, придбані в галузі акустики, були надалі використані в цивільному будівництві для створення ультразвукових методів і приладів для контролю якості матеріалів і конструкцій. Я поступив в аспірантуру Московського іженерно-будівельного інституту (МІБІ), де я захистив кандидатську дисертацію «Використання поверхневих акустичних хвиль для контролю якості будівельних матеріалів і конструкцій» в 1984 році. Хочу відзначити, що зв’язок з кафедрою тривав — Марк Ілліч Карновський від імені кафедри акустики підготував і направив у МІБІ позитивний відгук на мою дисертацію. Мій однокурсник і близький друг Аркадій Продеус (у теперішній час А.Н. Продеус є доцентом кафедри акустики в КПІ) допомагав мені з обробкою акустичних даних, отриманих у моїх експериментах. Далі очікувалося щасливе соціалістичне майбутнє в науці, музиці й особистому житті. Але не так сталося, як гадалося…

Менует
Чорнобильська катастрофа, зміни в країні, розвал СРСР привели до того, що багатьох понесло по хвилях долі. Я не є виключенням. За запрошенням університету Дрексел я виїхав у Філадельфію, США в 1993 році. Потім в 1996 я був запрошений на роботу в державний університет у Бразилії. Це був самий плідний період у моєму житті. Я створив і читав курс лекцій із застосування акустики в цивільному будівництві, вів дослідження, готував аспірантів, брав участь у багатьох міжнародних конференціях з доповідями, публікував статті на російській, англійській і португальській мовах. Кульмінацією цієї багатогранної діяльності була організація й проведення міжнародного симпозіуму в Бразилії, де більшість доповідей було в області акустики і її практичних застосувань.

Міжнародний симпозіум у Бразилії в 1999 році (NDTISS’99)

Скерцо
Далі була робота в ряді компаній і університетів США в області застосування акустики, включаючи підводну акустику. Я переконаний, що знання, отримані в КПІ, і сьогодні є важливими для розвитку акустичних методів дослідження в різних галузях науки й техніки.
Випускники нашого факультету акустики підтримують відносини протягом дуже тривалого часу й влаштовують регулярні зльоти. Це гріє серце й душу.

Чергова зустріч випускників акустичного факультету:
Борис Ніщета, Вітя Кондратенко, Коля Гажеман (Петрович), Юра Кирилов,
Валера Титарчук, Юра Сухенко, Аркадій Продеус,
Валера Михайловський, Володя Теряєв і Юра Шукевич

Адажіо
У цей час я продовжую захоплюватися акустикою й джазовою музикою. Важко сказати, де границя між хоббі й професійним інтересом: колекціоную книги, публікації й програми в області акустики на різних мовах, намагаюся об’єднати друзів і колег під дахом моєї власної компанії ACOUSTICS(at)MBD COSULTANTS, відвідую джазові клуби й концерти, граю вдома із записами типу Play Alone і намагаюся писати й синтезувати мою власну музику, використовуючи синтезатор і комп’ютер. У моєму арсеналі альт і тенор саксофони, флейти та Yamaha і Roland синтезатори.

Відомий джазовий клуб у Нью-Йорку — Birdland. Один з моїх саксофонів — альт саксофон Black Phoenix (Yamaha).

Кода
У моєму багажі більш ніж 100 публікацій, аспіранти, які захистили докторські дисертації (PhD), і ентузіазм, що залишився для розвитку нових і підтвердження старих ідей в області акустики. І коли мене запитують, які мої головні досягнення, я відповідаю — вони ще попереду![:]