[:uk]

Налагоджуємо зв’язки із IT компаніями

В газеті “Київський політехнік” №13 за 2017 рік опубліковано статтю “Кафедра акустики та акустоелектроніки: налагоджуємо зв’язки із IT компаніями” (pdf-формат газети: http://kpi.ua/1713). Нижче наводимо скорочений варіант цієї статті

.

29 березня 2017 року відбулася зустріч представників кафедри акустики та акустоелектроніки із керівництвом IT компаній Sprint-42, AUDYSSEY та Ring Labs. Метою зустрічі було встановлення корисних для обох сторін зв’язків. Наводимо головну частину “Листа про наміри”, підписаного завідуючим кафедрою Віталієм Семеновичем Дідковським та головним виконавчим директором IT компаній Кірою Олександрівною Рудик-Кузьменко:

“Ми, що нижче підписалися, проголошуємо метою нашої співпраці сприяння розвитку науки в галузі інформаційних технологій, а саме: сфери штучного інтелекту, машинного навчання в Україні шляхом покращення умов навчання студентів, а саме надання сучасного необхідного обладнання для навчання студентів, надання грантів, співпраці у підготовці та проведенні спільних досліджень тощо. Даний перелік не виключає інших сфер для співпраці, які можуть виявитися у майбутньому”.

Після підписання “Листа про наміри” був підписаний також “Договір даріння”, згідно із яким кафедрі було даровано корисні та потрібні для навчального процесу речі: штори-жалюзі для аудиторій 209 та 209А, комп’ютерний проектор, екран для проектора, а також радіомікрофонну систему Shure. Остання дуже згодиться викладачам та дисертантам, оскільки часто-густо гучності їхніх голосів недостатньо, щоб забезпечити гарну розбірливість мовлення.

Щодо штор-жалюзі – це “спасіння” для студентів та викладачів, оскільки вікна зазначених аудіторій орієнтовані на південь, й у приміщеннях навесні дуже жарко. Крім того, комп’ютерні презентації дуже погано видно – заважають прямі промені сонця, що заливають приміщення. Жалюзі, новий комп’ютерний проектор із екраном – це комплексне рішення зазначених проблем.

Кіра Олександрівна проінформувала студентів про вимоги до них як майбутніх IT-шників. Вона розказала про напрями діяльності компаній, керівником яких вона є. Звичайно, студенти з великим інтересом її слухали й задавали питання: які мови програмування потрібно знати, наскільки важливим є знання англійскої. На даний час, була відповідь, головними мовами програмування для “рядових” програмістів є С++ та Python. Проте є категорія так званих “дослідників”, які мають повне право користуватися програмним інструментарієм високого рівня, таким як Matlab, Lisp та ін. Знання англійської є дуже важливим, оскільки доводиться тісно спілкуватися із американськими замовниками.

На запитання, що саме програмується, була відповідь, що це софт для різних гаджетів та систем. Одним із прикладів є дверний відеодзвоник, котрий одночасно є елементом охоронної системи дому. Цей дзвоник наділено штучним інтелектом, оскільки потрібно розпізнавати обличчя людей, котрі намагаються увійти в дім. Створення такого штучного інтелекту і є одним із головних завдань.

Інші проекти стосуються розпізнавання мовлення, виявлення ключових слів, ідентифікація дикторів – й ці завдання мають вирішувати випускники саме кафедри акустики та акустоелектроніки. Справа в тім, що реальне мовлення завжди відбувається на тлі потужних завад, головним чином у вигляді оточуючого шуму – це шум транспорту, шум вітру, голоси окремих людей та тварин та ін. Завадою є також реверберація та навіть відлуння, що мають місце у приміщеннях. Й саме інженери-акустики повинні забезпечити придушення цих завад, що суттєво знижують ефективність систем автоматичного розпізнавання мовлення.

Після зустрічі гостям було продемонстровано найбільш цікаві лабораторіїї кафедри – це заглушені кімнати, в яких час реверберації сягає лише 0,1 секунди (для порівняння зазначимо, що в аудиторіях ФЕЛ час реверберації знаходиться в діапазоні 0,6 – 1,2 секунди), а рівень шуму є значно нижчим за той, що є зазвичай в приміщеннях.

Розстаючись із гостями, домовилися про тісну співпрацю. Планується проведення семінарів та навчальних курсів за участю представників IT-шників. Мислиться, що доречним при цьому було б не тільки вивчення мов програмування та окремих спеціальних теоретичних питань, але й практичне закріплення знань шляхом моделювання різних пристроїв та систем із використанням сучасних мікроконтролерів та мікрокомп’ютерів типу Arduino, Raspberry Pi, Orange та ін.

Що стосується студентів, випускників та дисертантів кафедри – для них співпраця кафедри із IT-шниками має бути могутнім стимулятором для інтенсивного навчання в університеті та надбання потрібних знань та практичних навичок.

А.М. Продеус, д.т.н., професор

Джерело: http://kpi.ua/2017-03-29-acoustic

 [:]